06.04.2016 року на базі Яготинського НВК № 2 завідувачем районного методичного кабінету відділу освіти Остапенко Н.О. проведено науково-​методичний семінар молодих вчителів правознавства з теми: «Підготовка учнів до державної підсумкової атестації з правознавства. Практичний курс для учнів 9 класів».

У семінарі взяли участь 5 молодих вчителів правознавства закладів освіти Яготинського району.

Білокур В.М., вчитель правознавства Ничипорівського НВК ознайомила молодих учителів із особливостями підготовки учнів до державної підсумкової атестації з предмета «Правознавство. Практичний курс» для учнів 9 класу.

Білаш Л.М., вчитель-​методист Яготинського НВК №2 висвітлила питання «Конструювання задач з правознавства та встановлення критеріїв їх оцінювання» з досвіду роботи. Також вона ознайомила із системою роботи по підготовці учнів до участі у Всеукраїнському IVетапі учнівських олімпіад з правознавства.

Чорноштан В.І., старший вчитель Яготинського НВК №2 виступив із повідомленням на тему: «Використання міжпредметних зв’язків для набуття досвіду предметної діяльності з правознавства».

У ході роботи семінару було прийнято методичні рекомендації:

1. Для ДПА вчителеві слід підготувати не менше двох варіантів комплексних завдань. При цьому кожний варіант має бути уніфікований за формою й типами завдань. Кількість завдань у кожному варіанті — 4 – 6.

2. При складанні завдань для ДПА вчителеві слід взяти до уваги наступне:

• • спрямування завдань на перевірку вмінь і навичок учнів, передбачених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти;
  • відповідність завдань концепції та змісту чинної навчальної програми з предмета;
  • різноманітність завдань, що уможливить виявлення й оцінювання рівня сформованості правової предметної компетентності дев’ятикласників у сукупності таких компетенцій як інформаційна (правові знання), логічна (розвиток юридичної логіки), процесуальна (правові вміння), аксіологічна (емоційно-​ціннісне ставлення учня до правових явищ і процесів);
  • поточні зміни в чинному законодавстві України;
  • відповідність завдань віковим особливостям учнів 9-​х класів (розвиток критичного мислення, вміння абстрагувати, життєвий досвід тощо);
  • можливість застосування для оцінювання 12-​ти бальної шкали.

ппппп3.Для ДПА з практичного курсу правознавства використовувати такі типи завдань:

• • • Teстові завдання на вибір однієї або кількох (варіант зі сполученням цифр) правильних відповідей. Виконання таких завдань зводиться до репродуктивного відтворення учнями наявних в них правових знань. Тестові завдання на пошук відповіді зі сполученням цифр передбачають обрання учнями варіанту, в якому значаться цифри, під якими містяться відповідні ознаки. Виконання такого типу завдання передбачає визначення ознак понять, складників явищ, етапів процесів у їх сукупності й виявляють уміння учнів співставляти та аналізувати правову інформацію, визначити, що відноситься до того чи іншого поняття (явища, процесу).
    • Завдання зі встановлення відповідності. Такі завдання, як і попередні типи завдань, — це відтворення учнями на репродуктивному рівні набутих знань з правознавства. Алгоритм виконання учнями такого типу завдання зводиться до підшукування відповідностей (пар) між поняттями й визначеннями, назвами й описом тощо.
    • Завдання з визначення поняття та ілюстрації його прикладом. Виконуючи такі завдання, учням слід відтворити поняття якомога точніше до дефініцій, поданих у нормативно-​правових актах, або ж подати визначення поняття у сукупності його суттєвих ознак. Важливо, щоб учні продемонстрували вміння ілюструвати теоретичне положення конкретним прикладом, що й слугуватиме індикатором їхнього розуміння основних теоретичних положень правознавства.
    • Завдання на виявлення трьох відмінностей між правовими поняттями. Такі завдання перевіряють вміння учнів розрізняти й порівнювати правові поняття, явища, процеси тощо. Для з’ясування відмінностей учневі слід спочатку визначити, до якого роду належать зазначені види понять, а потім знайти відмінне в них за визначеними лініями (показниками, критеріями) порівняння.
    • Завдання з побудови логічного ланцюжка. Виконуючи завдання такого типу, учень має віднайти зайве поняття й пропущене в запропонованому ланцюжку поняття, узагальнити й указати, якому правовому явищу чи процесу ці поняття відповідають.
    • Завдання з виявлення помилок та/​або недоречностей у запропонованих текстах. Такі завдання вимагають від учнів демонстрації засвоєних правових знань.
    • Завдання з аналізу фрагмента юридичного документа (положення нормативно-​правового акта). Такий аналіз здійснюється учнями за поданими до фрагмента запитаннями на кшталт: про яке поняття йдеться у фрагменті НПА; що означає це поняття; які правовідносини врегульовуються зазначеним положенням тощо. Відповідаючи на запитання до фрагменту НПА, учні мають віднайти і виписати основне поняття, згадуване у фрагменті, дати його визначення, продемонструвати свої знання пов’язаних з чільним поняттям питань/​проблем тощо.
    • Аналіз (розв’язанням) правової ситуації за запитаннями до неї. Виконання такого завдання передбачає застосування учнями комплексу предметних знань (в тому числі й положень законодавства) й спрямоване на виявлення навичок учнів застосовувати набуті правові знання й предметні вміння, а також представляти оцінні судження щодо правових подій, явищ і процесів. Запитання до ситуації можуть бути такими: про який вид правовідносин за галуззю права йдеться; положеннями якого нормативно-​правового акту регулюється ця ситуація; як має бути розв’язана ситуація (вирішена справа) тощо.
    • Окремі завдання ДПА мають носити творчий характер і уможливлювати демонстрацію учнями вміння висловлювати власні емоційно-​оцінні судження щодо юридичних подій, явищ і процесів.

ппппп4.При оцінюванні комплексних завдань для ДПА з практичного курсу правознавства рекомендується застосовувати загальноприйняту 12-​ти бальну систему оцінювання. Оцінювання завдань ДПА з практичного курсу правознавства може бути, наприклад, таким: тестові завдання на вибір однієї правильної відповіді з чотирьох або тестові завдання на вибір кількох правильних відповідей (варіант відповіді зі сполученням цифр) оцінюються по 0,5 бала за кожну правильну відповідь чи комбінацію цифр; завданню на встановлення відповідності присвоюється 1 бал, який виставляється при правильному знаходженні учнем усіх відповідностей (пар) у завданні; завдання з визначення поняття й наведення прикладу оцінюється в 2 бали, де виконання першої частини завдання — це 1,5 бали, а приклад — 0,5 бали; завдання з пошуку трьох відмінностей між правовими поняттями/​явищами оцінюється в 0,5 бала за кожні правильні пари відмінностей однієї лінії порівняння; аналіз фрагмента юридичного документа оцінюється у 2 бали; 3 бали присвоюється завданню з аналізу правової ситуації і т.д. Утім, учитель може на власний розсуд застосовувати будь-​яку систему оцінювання завдань з подальшим її «переведенням» у 12-​ти бальну шкалу.