Книга – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. В.О. Сухомлинський

2 квітня, за рішенням Міжнародної ради дитячої книги в день народження великого данського письменника-​казкаря Ганса Крістіана Андерсена (1805−1875) весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги.

Свято вперше відзначали у 1967 р. Ця ініціатива належала Міжнародній раді з дитячої книги (IBBY-Inter­na­tionalBoardonBooksforYoungPeo­ple).Таким чином засновники свята вирішили підкреслити важливу роль дитячої книги у вихованні та інтелектуальному розвитку юних читачів.

Дитяча література з’явилася порівняно недавно. До середини XVII ст. діти читали приблизно те ж, що і батьки. Наприклад, у XVII ст. дітей залучали байки Езопа. У 1658 р. чеський педагог Я. А. Коменський опублікував першу книгу з картинками для дітей «Світ чуттєвих речей в картинках». Але в основному коло дитячого читання зводилося до Біблії.
У XVIII ст. діти читали «дорослі» романи «Робінзон Крузо» Д. Дефо і «Мандри Гуллівера» Дж. Свіфта. Популярними були збірники східних казок, наприклад, «Цікаві арабські ночі», які включали «Аладдіна», «Алі-​Бабу і сорок розбійників» і «Сім подорожей Синдбада-​мореплавця». А в XIX ст. дітям сподобалися казки братівГрімм.

У створення дитячої книги свій вклад вніс Ганс Християн Андерсен. Він народився в родині шевця і сам в ранньому дитинстві став підмайстром на фабриці. У 14 років Андерсен відправився в Копенгаген і визначився учнем-​танцівником в королівський балет, а потім став писати для сцени і друкувати вірші в журналах. Але завдяки своїм казкам він прославився на весь світ. У 1833 р. за свій внесок у літературу письменник отримав Королівську стипендію. В пам’ять про великого казкаря на батьківщині Андерсена на набережній Копенгагена встановили статую героїні його казки Русалочки, яка стала символом міста.