Друк

кулинІм’я Заслуженого вчителя України Віктора Володимировича Кулинича асоціюється в Яготині з такими поняттями як багатогранність, висока професійність, наполегливість та відповідальність.

На життєвому шляху Віктор Володимирович пробував свої сили на посаді сільського голови, заступника голови районної державної адміністрації та керівника її апарату, керуючого відділком великого сільськогосподарського підприємства. Але при цьому ніколи не поривав зі школою. ”Я попробував у школі все: від учительського хліба до директорського,був методистом відділу освіти “, — говорив в одному інтерв’ю Кулинич. — Немає такої роботи ‚яку не може робити вчитель. Вчитель мусить вміти все”.

Саме на педагогічній ниві ним досягнуто найбільших успіхів.

Народився Віктор Володимирович 18 липня 1960 року в с. Кулябівці в селянській сім’ї. Він ріс в атмосфері любові та поваги до нелегкої селянської праці. З нетерпінням майбутній школяр чекав тієї миті, коли переступить поріг рідної Кулябівської школи. З приємністю Віктор Володимирович згадує і свою першу вчительку Віру Іванівну Сташук, і вчителів української мови та літератури Фросю Дмитрівну Кондес з Кулябівки та Ніну Олексіївну Крехно з Яготинської середньої школи №3, в якій навчався в 910 класах.

Талановите вчительське слово, захоплюючі оповіді бабусі, які пам’ятає з дитинства, збудили в небайдужій вразливій душі хлопця інтерес та любов до рідного краю, повагу до рідної української мови.

В школі Віктора памятають як знавця українських народних пісень,неперевершеного оповідача.

Дитяча мрія про професію вчителя привела його у 1977 році до Київського державного педагогічного інституту на факультет української мови та літератури. Він з гордістю промовляв слово “студент”. Студентські будні заповнював навчанням , участю в драмгуртку та танцювальному ансамблі.

Із кожним днем зріла переконаність у правильності обраного шляху, він марив школою. Коли у відділі освіти в Яготині, оформляючи на роботу молодого педагога напівжартома запитали, чи має він якесь звання, Віктор Володимирович відповів: “Так, звання вчителя”.

Майстерно опанувавши за двадцять років кропіткої творчої праці різні методики, принципи і способи навчання, Кулинич став одним із кращих філологів Яготинщини.

На уроках української літератури він не лише давав знання, а й направляв зусилля на виховання національної свідомості, відповідальної особистості, морально і духовно багатої, незалежної.

Він сіяв в дитячих душах любов до всього українського, і це дуже важливо, адже усвідомлення того, якого ми роду – племені актуальне і сьогодні.

Висока педагогічна культура Віктора Володимировича Кулинича високо оцінена і в районі, і в республіці, про що свідчать перемоги в районному та обласному конкурсах “Вчитель року — 2000”, друге місце на Всеукраїнському конкурсі.

Указом Президента України Л.Д.Кучми від 26 лютого 2001 року В.В. Кулиничу присвоєно високе звання “Заслужений вчитель України” [5, 135].

Також Віктор Володимирович очолював Яготинську районну раду. На питання, як він пов’язуватиме роботу на новій посаді з педагогічною діяльністю відповідав:

“Думаю, що зі школою я зв’язків не порву. Та й саме життя це наука,робота голови ради- це теж наука: і самому вчитись треба,і когось інколи доведеться підучувати”.

Педагог Кулинич не зраджує найважливішій справі свого життя – вчити.

В Яготинській спеціалізованій ЗОШ І-​ІІІ ступенів №2 у шкільному музей створено експозиції присвячені заслуженим вчителям Яготинщини. З великою повагою і гордістю розповідають учні-​екскурсоводи про діяльність земляків.

Тема роботи є і буде актуальною в часі, тому що необхідно, щоб освітяни Київщини знали про людей, які своєю працею досягли найкращих успіхів у навчанні і вихованні учнівської та студентської молоді, що сприяли істотному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-​морального потенціалу українського суспільства.

Доля, яку обрали наші вчителі, не з легких. Однак без неї не буде майбутнього України, не буде нової економіки і нового суспільства, не буде нової людини з новим мисленням, новим світосприйняттям, новим світоглядом.

Даною інформацією зможуть користуватися вчителі для підготовки до уроків з історії України, учні для підготовки рефератів та доповідей. Також робота допоможе іншим швидше дізнатися про заслужених вчителів Яготинщини.

Слова Л. Толстого стали кредом цих вчителів: «Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде кращим. Якщо вчитель має тільки любов до учня, як батько і мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книги, але не має любові ні до справи, ні до учнів. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів він досконалий вчитель».