Щорічно в психолого-​медико-​педагогічних консультаціях проходять обстеження діти з різними порушеннями розумового, психічного та фізичного розвитку. У третини обстежених працівники логопедичної служби виявляють мовленнєві вади. Тож проблеми дитини з вадами мовлення нині є вкрай актуальними, бо затримка в розвитку мовлення спричиняє уповільнення розвитку інтелекту дитини, обмежує її загальний потенціал.
Коли йдеться про порушення мовлення, нерідко серед людей побутує думка, що нічого страшного в тому немає: дитинка «вибалакається» десь до виповнення їй 5-​ти років, тому звертатися до логопеда не варто. Дійсно, є діти, які своєчасно не починають розмовляти, але потім у них відбувається стрімка динаміка з формування й розвитку мовлення. Однак є й такі, в яких з віком мовлення так і не набуває відповідних норм – це діти-​логопати, що потребують педагогічної підтримки батьків і допомоги логопеда.

Батькам, які бачать мовленнєві порушення своїх дітей, слід завважити, що розвиток мовлення – процес психічний. Тож той сектор мозку, що відповідає за розвиток мови, водночас відповідає й за розвиток мислення. Тобто мова й мислення взаємопов’язані складники у формуванні інтелектуального потенціалу дитини. Якщо час на корекцію втрачений і мовлення не розвинене (а це мова в дії), то яких розумових здібностей можна очікувати від дитини? Її інтелект не матиме поступальної перспективи, бо його гальмує несформоване мовлення чи чуття мови.
Порушення мови часто буває серйозною перепоною для успішного навчання дітей у школі. Труднощі в оволодінні читанням і письмом почасти пов’язані з мовними недоліками дитини, коли в неї порушена не тільки звуковимова, але й розрізнення на слух звуків мови та їх сполучень (тобто є порушення фонематичного слуху). Та ще більше ускладнює можливості дитини в оволодінні грамотою недостатньо розвинена здатність розпізнавати лексико-​граматичну будову мови.
У тих випадках, коли мовні недоліки дитини обмежуються неправильною вимовою звуків, такі вади не перешкоджають успішному оволодінню грамотою. Діти із загальним недорозвиненням мовлення – порушенням звуковимови й фонематичної системи, неспроможністю розрізнити лексико-​граматичну будову мови – гостро потребують логопедичної допомоги. Саме серед цієї категорії дітей надзвичайно великою є загроза відхилення від нормального розвитку людини. Адже порушення психічного розвитку, зокрема мовленнєвого, можуть бути дуже глибокими, якщо полягають у душевних розладах та цілковитій неспроможності розмовляти.
Як логопеду й батькам допомогти такій дитині?
Насамперед треба встановити причину мовленнєвих порушень. Адже вияви мовної патології можуть виглядати однаково, а причини їх різні й численні. Залежно від виявленої логопедом причини визначають методику роботи з дитиною, яка має вади мовлення.
У процесі обстеження фахівець встановлює обсяг мовних навичок у дитини, яка має мовні аномалії, порівнює його з віковими нормативами, а також із рівнем психічного розвитку, виявляє співвідношення дефекту та компенсаторного фону, мовної активності та інших видів психічної діяльності.
Є «немовні» діти, тобто ті, які зовсім не розуміють мови. Їх досить легко сплутати з глухими дітьми чи з тими, що мають знижений інтелект, хоча насправді первинно їхній інтелект збережений. Таким дітям логопедичну допомогу бажано надавати з 4 – 5-​ти років у спеціальних логопедичних закладах або в логопедичному пункті. Діти з порушенням тільки звуковимови потребують логопедичної корекції з 5 – 6-​ти років.
Період дошкільного дитинства найбільш сприятливий для розвитку дитини. Тому застосування спеціалізованої логопедичної програми допомагає зробити процес корекції мовленнєвих порушень та розвиток мовлення захоплюючим та корисним.
Більшість дітей на час вступу до школи мають правильно розвинену мову. Але й серед учнів початкових класів є діти з різними порушеннями мовлення. Вони також потребують невідкладної логопедичної допомоги. Правильна та вчасна організація логопедичної роботи в школі є запорукою усунення порушень мовлення, підвищення успішності учнів.
Отже, батьки за допомогою спеціаліста можуть суттєво допомогти своїй дитині. Вони знатимуть, яке значення для дитини має мова дорослих і як треба розмовляти з маленькими дітьми. Логопед порадить, що дорослі повинні правильно, чітко й не поспішаючи вимовляти кожен звук, не «з’їдати» складів і закінчень у словах, не спотворювати слів. Особливо чітко треба вимовляти незнайомі, нові для дитини слова та багатоскладові. Спеціаліст логопедичної служби завважить, що мовлення дитини розвиватиметься тоді, коли розвиватимуться її знання про навколишній світ, коли активно працюватиме її уява. Тому дуже важливими є вправи та ігри, спрямовані на розвиток дитячої уяви.
Таким чином, основою для успішної інтеграції дитини в суспільство є не тільки взаємодія спеціалістів і батьків дитини, яка має вади мовлення, не лише їх критичність і гуманізм, професіоналізм і відповідальність у всій системі стосунків із дитиною, а й дбайливе ставлення до дитини, вияви доброзичливості, лагідності, розуміння з боку як дорослих, так і здорових однолітків.

Київська обласна
психолого-​медико-​педагогічна
консультація