Людина є лише гостем на цьому світі. Вона приходить і відходить. Залишається тільки пам’ять. Та найважче змиритися з тим, коли не стає тих, які здаються живішими за всіх живих. Таким був В’ячеслав Чорновіл – завжди усміхненим, позитивним, енергійним, щирим, з іскрами в очах.

«Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».В’ячеслав Чорновіл виконав свою клятву: був вірний Україні до останніх хвилин свого життя. Йому судилося стати безсмертним. Його зоря, що запалала на небосхилі у 1937 році не згасла в 1999 році. Вона і зараз яскравим світлом горить на жовто-​блакитному тлі української історії, вказуючи нам шлях до істини, закликає бути незламними, нескореними, вірити і боротися. Він народився на землі пророка і сам став пророком свого покоління. Благодатний Шевченків край ще не втратив здатність народжувати для України Велетів Духу. Уже котрий рік поспіль Україна йде босоніж по разючих осколках вітрового скла того авто, в якому він розбився на Бориспільському шоссе…

З нагоди 80-​річчя від Дня народження В’ячеслава Чорновола в Яготинській ЗОШ І-​ІІІ ступенів № 1 було проведено усний журнал «Він був пророком у своїй Вітчизні» для учнів 9 – 11 класів. Учні розповідали про трагічну і яскраву участь В.Чорновола, сутність і зміст дисидентського руху. Прочитали вірші В.Симоненка, Є.Сверстюка та І.Світличного.

Учні підсумували діяльність дисидента, правозахисника, народного депутата, борця за незалежність України В.Чорновола зробили висновок, що українці не змогли об’єднатися навколо живого Чорновола, а об’єдналися навколо його пам’яті, в ім’я майбутнього України, в імя тих, хто поклав свої голови за українську державність, в імя тих поколінь, які прийдуть після нас із світлою пам’яттю про своїх пророків.