Неможливо без хвилювання і сліз дивитися на події, які охопили Схід країни, де замість дзвінкого дитячого сміху «говорять гармати». І саме в такий нелегкий час Україна-​мати бачить своїх синів-​героїв такими, які вірні обов’язку, мають неабияку волю до перемоги.

Учні 7 класу Яготинської ЗОШ І-​ІІІ ступенів№ 1 провели Урок Мужності, на який був запрошений, батько учениці класу Юрій Федорович Нечипоренко, учасник АТО Затамувавши подих, слухали семикласники про те, що довелося йому побачити і пережити, захищаючи нашу країну. А пережив немало, адже 34– річний інспектор другої категорії прикордонної служби України – снайпер, молодший сержант Нечипоренко Ю.Ф. сім місяців воював у зоні АТО, вийшов з Ізваринського котла, був контужений, лікувався у госпіталі, а потім знову повернувся на бойові позиції.DSC05076

Ретельно підбираючи слова, мужній воїн описував жахіття цієї нав’язаної нам війни. Із тремтінням у голосі згадував своїх побратимів, які навічно залишилися лежати у донецькій землі.

З гордістю і тривогою в очах слухала розповідь свого батька разом з однокласника донька Юрія Федоровича – Дарина. Потім учні розповіли про участь у благодійних акціях на підтримку воїнів АТО.

Семикласниця Шатнюк Анна зачитала лист, який писала солдатові: «… дорогий солдате, я молюся за тебе тихо, всією душею, кожного дня і вечірньою зорею. Щоб оминуло тебе горе, щоб вистачило сили, щоб не покинула тебе надія. Молюся за тебе і за Україну…»

Закінчився урок, догоріла свічка, запалена на спомин всіх тих, хто загинув за Незалежну Україну, а учні ще довго не розходилися: розпитували, розглядали обмундирування і дякували, дякували …DSC05071

Мужні сини України не полишають своїх бойових постів, і наш Герой, Нечипоренко Ю.Ф., знову повертається до своїх побратимів, аби ми могли зустрічати схід і захід сонця під мирним небом. І хочеться сказати Юрію Федоровичу, і таким воїнам, як він, словами з листа Ані: «Повернися живим!».